Реколекції > ІІІ тиждень
6. ІСУС ПЕРЕД СИНЕДРІОНОМ
Мт. 26: "57. Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. 58. Петро ж ішов слідом за ним оподалік, аж до палацу первосвященика й, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться. 59. Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити, 60. і не знайшли, дарма, що було з'явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє. 61. і кажуть: "Цей сказав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати." 62. Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: "Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?" 63. Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: "Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, син Божий." 64. Тоді Ісус сказав до нього: "Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах." 65. Тоді первосвященик роздер свою одежу і заявляє: "Він сказав богохульство! Нащо нам ще свідків? Оце ж ви щойно чули богохульство! 66. Як вам здається?" Ті відповіли: "Він - винен смерти." 67. Тоді вони почали плювати йому в обличчя та бити кулаками; інші ж били його в обличчя 68. і промовляли: "Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?"
Пригляньмося уважно як Ісус веде себе перед синедріоном - найвищою релігійною владою Ізраїлю, і як веде себе ця влада по відношенні до Ісуса.
Люба влада від Бога, особливо теократична влада Ізраїлю. Спротив цій владі - це спротив Богові. Але як бути в випадку, коли ця влада противиться Богові, відкрито порушує Божий Закон? В часи Ісуса іудеї мали одночасно двох архієреїв, що було грубим порушенням Права. Тепер зупинімо наші роздуми і поміркуймо глибше. Якщо ми так будемо роздумувати, то це означає, що ми самі себе чинимо верховною релігійною владою Бога на землі, краще від усіх знаємо, чого хоче Бог, що являється Його волею. Але хто нам дав таке право? Ніхто. При такому способі мислення ми залежимо від свого світогляду, від своїх понять добра і зла, і, в кінцевому результаті, виконуємо не Божу волю, а свою, самоволю.
Влада синедріону була від Бога, і якщо би тепер Бог противився цій владі, то противився би собі самому; відібравши цю владу, Він би знищив свій союз з Ізраїлем. І тому Він покірно стоїть перед синедріоном, цим людям Він ввірив своє життя. Але кожна людина обмежена своїм людським розумом, культурою і епохою, в якій живе, обмежена своїми людськими слабостями. Людина, яка має владу, стає рабом цієї влади, прагне всіма силами, не дивлячись ні на що, зберегти цю владу, часто при цьому втрачаючи здоровий глузд. Так було з усіма тиранами, що вбивали мільйони невинних людей.
Кожна влада потребує механізми, спроможні тримати народ в покорі. І релігія являється одним із самих потужних механізмів керування. Синедріон був потрібний Риму, всі це розуміли, і при римській окупації Ізраїлю синедріон жирів, мав свої блага і привілеї. Любий Месія - фальшивий чи правдивий - це загроза їх благоустрою. Тому Месія був потрібний як ідея, яка реалізується в далекому майбутньому, а сьогодні ця ідея - це механізм керування розумом релігійного народу. І тому, щоб усунути Месію, вони використовують лжесвідчення і інші можливі способи.
Але як веде себе Ісус? Він не виявляє недостойну поведінку синедріону, не показує їх неправду, не відповідає на звинувачення, покірно мовчить. І тільки тоді, коли первосвященик звертається до нього як представник влади Бога, Він йому відповідає безпосередньо, відповідає релігійному лідеру релігійною мовою. Ісус зумів з'єднати послух Богові з послухом церковній владі.
А як ми в своєму житті? Все наше внутрішнє і зовнішнє незадоволення, весь бунт, нерозуміння і неприйняття життєвих ситуацій являється, в кінцевому розрахунку, непослухом Богові. Бог являється якоюсь частиною нашого світогляду, займає якесь місце, яке ми Йому відвели. І якщо пробує зійти з цього місця, то ми ревно боронимося, запихаємо Його назад.