Самопізнання
Окрім того, коли ми використовуємо такі терміни: свідомість, підсвідомість і надсвідомість, то мимовільно потрапляємо у пастку розуміння цих термінів через призму різних психологічних доктрин, які завжди обмежені як щодо свого об'єкта, так і щодо методу, і духовного виміру людини торкаються лише посередньо: спроможні побачити наслідок, але не спроможні дійти до причини.
Чи можливо якось відрізнити дію підсвідомості від дії надсвідомості? Думаю, що можна. Візьмімо, для прикладу, письменників - людей творчості, які працюють більше правою півкулею мозку: інтуїцією, уявою, фантазією. Праця підсвідомості проявляється у тому, що людина спроможна виразити в художній формі свій внутрішній світ, своє ставлення до всього, що відбувається довкола неї. Але якщо людина бачить усе тільки в чорних кольорах (комічність і трагічність, випадковість тощо), то, на мою думку, це буде критерієм того, що її надсвідомість приспана. Прикладом цього може бути вся творчість Вольтера, "Похвала глупоті" Еразма Роттердамського чи політична сатира Марії Матіос.
У цій медитації перегляньмо своє оцінювання подій з точки зору дії підсвідомості та надсвідомості.
Осінній плач, осінній спів
посеред літа золотого
непереможно забринів
із серця мого.
Ох, то ж за те, що восени,
сумного, млистого поранку,
я раз невчасно завела
собі веснянку.
Леся Українка