Реколекції > II тиждень
6. СТРІТЕННЯ
Лк. 2, 21: "Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус - ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні".
Обрізання було прообразом Св. Тайни Хрещення. В сьогоднішньому світі Св. Тайна Хрещення втрачає своє значення. На Заході багато батьків вже не хрестять своїх дітей, бо не бачать в цьому потреби. На Україні дітей хрестять, але якими мотивами керуються батьки? Нехрещена дитина більше хворіє, нехрещену дитину не можна винести на двір, не можна на дворі сушити її пеленки і тому подібні глупоти. дитину треба охрестити, бо всі так роблять, такий звичай, бо бабця буде бунтуватися, а люди - сміятися. Хрещення перестало бути егзистенціальною необхідністю ініціації в надприродне життя, введенням в Боже Царство, а стало елементом культури, традиції. А так як сьогоднішній світ дуже скоро розвивається, змінюється культура і традиції, то хрещення з часом стане непотрібним рутиновим елементом традиції, без якого можна буде обійтися.
Для євреїв обрізання не було тільки елементом культури. Через обрізання хлопчики ставали членами свого народу, народу вибраного, месіянського, народу Божого. Син Божий, приймаючи тіло від своєї земної матері, приймає також мову і культуру Її народу. Ісус Христос не був космополітом чи пролетарієм, який би хотів історію світу почати від себе. Ісус Христос був євреєм з плоті і крові, і то єврейство прийняв з молоком і колисковими піснями своєї мами.
Другий тиждень реколекцій - це доглибинне пізнання Ісуса Христа, пізнання не тільки як Бога, але і як Людини зі своєю мовою і культурою. всі ми носимо в собі елементи антисемітизму, прищеплені нам нашою культурою. Антисемітизм входив в нас з дитинства, підсвідомо, разом з антиєврейськими анекдотами, які ми часто чули. Час від часу нам трапляється прочитати якусь статтю, де наші ура-патріоти лякають нас жидомасонерією, яка чигає на нас з усіх кутів. Свідомо і підсвідомо ми піддаємося цим впливам, і тому, пізнаючи Богочоловіка, маємо тенденції відділити від Ісуса Христа і Марії їх національність, єврейство. Не сприймаємо їх у всьому історично-культурному контексті. Маючи глибоке прагнення пізнати Ісуса, ми, водночас, маємо, переважно неусвідомлену, нехіть до народу, до якого він належав. І це неусвідомлене роздвоєння у великій мірі перешкоджає нам зблизитися до Ісуса і доглибинно Його пізнати. Просіть в Бога ласку, щоб очистив вас від цих комплексів.
Лк. 2, 22-24: "22. І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом, 23. як то написано в Господньому законі: "Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві", - 24. і принести жертву, як то написано в Господньому законі: "Пару горлиць або двоє голубенят."
В наші часи люди піддаються різним церковним обрядам чисто формально, аби скоріше відбути і йти в своїх справах. Якщо хтось при цьому має якесь релігійне пережиття, то воно, переважно, магічне: обряд відверне від мене і моїх дітей якесь нещастя, або цим обрядом виконую свій релігійний обов'язок перед Богом, щоб він не гнівався і не покарав мене. Отож, сприйняття Бога поганське: таке саме як грецьких богів, яким треба приносити жертви, щоб з Олімпу не кидали блискавки і громи. І тому участь у Богослуженнях, жертви на тацу більше нагадують сплачення податку небесній мафії, ніж заспокоєння найглибших потреб серця і душі.
Важливим моментом в історії вибраного народу був вихід з єгипетської неволі: безпосередня інтервенція Бога з надзвичайними знаками глобального характеру, остання ніч в Єгипті - установлення свята Пасхи. все це було важливим елементом формування єврейської культури і традиції. З цього часу первородний син єврейської сім'ї належав до Бога, і Марія приносить свого Сина у храм з повною свідомістю чий це Син і кому він належить, хоч ще не розуміє яка доля Його чекає. Симеон і Анна пророкують надзвичайну долю цієї дитини.
Сьогодні впровадження дитини в релігійне життя відбувається через навчання релігії, читання катехизмів і релігійних книжок. Основну роль в цьому відіграє учителька релігії. Сім'я, а часто і священик беруть в цьому незначну участь. Релігія стала одним з багатьох шкільних предметів, які треба вивчити, здати екзамен і ... забути. Навчання релігії заторкує тільки інтелект дитини, емоційну сферу торкає тільки негативно: страх перед поганими оцінками і екзаменом. Релігійні вартості, яких вчить релігія, дитині потрібні до екзамену, а не до життя.
В єврейській традиції дітей впроваджували в релігійне життя через участь в обрядах і звичаях, через пережиття релігійних вартостей. І основна роль в цьому належала сім'ї. Неокатехуменат у формування своїх спільнот впровадив добрі елементи єврейської традиції. Невелика замкнута група, де всі між собою добре знаються, стає однією родиною. діти систематично беруть участь у Богослуженнях разом з батьками. Особисто для мене дуже зворушливим моментом неокатехуменату була Пасха. діти питають батьків, чому саме в цю ніч Богослуження таке довге і торжественне? Батьки відповідають. Атмосфера подій, присутність батьків і прабатьків дуже впливають на психіку дитини, яка не тільки слухає біблійні події як далеку історію, але бачить і відчуває, що найближчі їй люди глибоко переживають ці події, живуть ними тепер. І Біблія заторкує не тільки інтелект дитини, а входить в її душу і серце: далекі події стають близькими, час зникає.
Марія жертвує свого Сина Богові. Складає цілопальну жертву. Наші чернечі габіти - це також цілопальна жертва. Просіть в Бога ласку зрозуміти, що вам перешкоджає досконало реалізувати цю жертву? в великій мірі від Бога нас відтягують наші матері, хоч ми цього і не усвідомлюємо. З нашими мамами ми маємо невидимий психічний і духовний зв'язок, і якщо мати до кінця не погодилася з нашим чернечим покликанням, то несвідомо тримає свою дитину, не хоче віддати Богові. Проси в Бога ласку зрозуміти і відчути який великий тиск на тебе чинить твоя мати, а також ласку оздоровити цей вплив. Марія є взором досконалої мами. Ісус Христос, поручаючи Її Йоанові, дав також усьому людству. Проси Марію, свою небесну Маму, щоб очистила і зцілила твої стосунки з земною мамою.