ПРОБУДЖЕННЯ


Go to content

5

Самопізнання


Розгляньмо першу спокусу Ісуса Христа в світлі психології. Зигмунт Фрейд, батько психоаналізу, спочатку твердив, що причиною людських неврозів є подавлення статевого інстинкту (лібідо) - головного людського інстинкту. Пізніше поняття лібідо він розширив до поняття Ерос - інстинкт життя, з якого випливають усі наші підсвідомі прагнення і бажання. Людиною керує неусвідомлене прагнення зазнавати приємність - це основна засада життя.

Бт. 25, 29-34: "29 І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був. 30 І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом. 31 А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство. 32 І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство? 33 А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову. 34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє".

Ісав - це людина, яка керується виключно потребами тіла, інстинктами, пристрастями, людина, яка легко впадає у гнів, яка спочатку реагує на зовнішній чи внутрішній подразники, а вже потім думає, аналізує. Фізичні потреби в нього на першому місці, отож першій спокусі Ісуса Христа - спокусі хлібом він би піддався відразу.

У цій медитації стараймося глибше увійти в своє життя та зрозуміти його під оглядом першої спокуси та основної засади життя за Фрейдом.


Довго я не хотіла коритись весні,
Не хотіла її вислухати,
Тії речі лагідні, знадні, чарівні
Я боялась до серця приймати.

"Ні, не клич мене, весно, - казала я їй, -
Не чаруй і не ваб надаремне.
Що мені по красі тій веселій, ясній?
В мене серце і смутне, і темне".

А весна гомоніла: "Послухай мене!
Все кориться міцній моїй владі:
Темний гай вже забув зимування сумне
І красує в зеленім наряді;

Темна хмара озвалася громом гучним,
Освітилась огнем блискавиці;
Вкрилась темна земля зіллям-рястям дрібним;
Все кориться мені, мов цариці;

"Хай же й темнеє серце твоє оживе
І на спів мій веселий озветься,
Бо на нього озвалося все, що живе,
В тебе ж серце живе, бо ще б'ється!"

Тихо думка шепоче: "Не вір тій весні!"
Та даремна вже та осторога, -
Вже прокинулись мрії і співи в мені...
Весно, весно, - твоя перемога!
Леся Українка


Sub-Menu:


Back to content | Back to main menu
Hosted by uCoz