ПРОБУДЖЕННЯ

Надсвідомість бачить космос - лад і гармонію там, де підсвідомість бачить лише хаос. Це дуже добре показав Чарльз Вільямс в одній зі своїх книжок. Молода жінка гине в авіакатастрофі. Її душа лине на берег Темзи. Цю річку вона бачила у своєму житті багато разів. Забруднена річка викликала в неї лише почуття огиди. Але тепер вона бачить набагато більше, ніж за життя. Річка очищає місто, і тому вона повинна бути брудною. Річка виконує своє призначення, отож, вона автентична - така як є і така яка має бути. Чорне сприйняття довколишнього світу перетворюється у біле - все брудне не викликає в неї вже огиди. Жінка вдивляється в річку і починає розрізняти в глибині чистий струмок - первинну воду, створену Богом. Вдивляється ще і бачить у цьому струмку живу воду, яку Ісус Христос дав самарянці.

Надсвідомість показує людині космос у хаосі, добро у злі, любов у стражданні, показує людині Бога там, де людина бачила лише чорта.

Ох, розкрились троянди червоні,
наче рани палкі, восени,
так жалібно тремтять і палають -
прагнуть щастя чи смерті вони?

Не осиплються тихо ті квіти,
не настане життя в них нове,
ні, ударить мороз до схід сонця
і приб'є поривання живе.

І зчорніють червоні троянди,
наче в ранах запечена кров...
Ох, нехай же хоч сонця нап'ються,
поки щеїх мороз не зборов!
Леся Українка