ѕ–ќЅ”ƒ∆≈ЌЌя

ќсь одне з таких по¤снень досв≥ду. ќб'Їкт п≥знанн¤, ¤кий спочатку був пасивним зовн≥шн≥м об'Їктом, стаЇ активним - вт¤гуЇ п≥знаючого в себе ≥ робить з ним все, що хоче. “ак ¤к у фантастичних ф≥льмах - ¤ дивлюс¤ телев≥зор, ≥ раптом ¤кась сила вт¤гуЇ мене всередину ф≥льму - ¤ з гл¤дача перетворююсь в активного учасника под≥й. я все прожив реально, був у задзеркалл≥ - ¤к јл≥са, або в ћатриц≥. Ѕув у ≥ншому св≥т≥ або залишавс¤ в нашому св≥т≥, але вв≥йшов у ≥нший стан св≥домост≥, де все довкола сприймаЇтьс¤ в ≥нших категор≥¤х, ув≥йшов у стан св≥домост≥, де час ≥ прост≥р не ≥снують. ≤ коли, повернувшись до звичайного стану св≥домост≥, згадую мимов≥льно  анта, його твердженн¤, що час ≥ прост≥р - це не реальн≥сть, а суб'Їктивн≥ категор≥њ, ¤к≥ людина створюЇ сама, то дл¤ мене це - не абстракц≥¤, а по¤сненн¤ мого досв≥ду.

‘≥зика говорить про можлив≥сть ≥снуванн¤ св≥т≥в з ≥ншими вим≥рами, математика пробуЇ описати це формулами. јле Ѕог створив лише один св≥т. “≥льки ми бачимо маленький фрагмент безмежного св≥ту, тому що використовуЇмо маленьку частину своњх спроможностей. –озвивати своњ внутр≥шн≥ спроможност≥ - це розширювати горизонти свого баченн¤, входити в ≥нш≥ вим≥ри св≥ту.

ћ≥й досв≥д духовного кер≥вника п≥д час ≥гнат≥анських реколекц≥й говорить мен≥, що духовний досв≥д не притаманний лише небагатьом вибраним, одухотвореним, богом≥льним. Ѕагато людей мають такий досв≥д, нав≥ть не п≥дозрюючи цього. ¬они або не звертають на це жодноњ уваги, вважаючи його "бабськими фантаз≥¤ми", або, коли рад¤тьс¤ з св¤щениками, то духовн≥ отц≥ дуже ефективно вбивають у них будь-¤ку духовну д≥¤льн≥сть, нищать ус≥ про¤ви ƒуха, редукуючи њхнЇ рел≥г≥йне житт¤ до безконечного ≥ бездумного бубн≥нн¤ того, що називають молитвою.

ќсобистий досв≥д повинен ставити перед нами питанн¤: об'Їктивн≥сть - суб'Їктивн≥сть, достов≥рн≥сть - недостов≥рн≥сть, рац≥ональн≥сть - ≥ррац≥ональн≥сть тощо?

√ей, а може, хоривський огонь
Ќе гор≥в на ’орив≥,
Ћиш у серц≥ завз¤т≥м твоњм,
” шален≥м порив≥?
ћоже, голос, що вив≥в тебе
Ќа пох≥д той нещасний,
Ѕув не з жадних горючих купин,
ј тв≥й внутр≥шн≥й, власний?
јдже пристрасть засл≥плюЇ з≥р,
ј бажанн¤ - се ж чари,
ѕлодить оку ≥ св≥т, ≥ бог≥в,
як пустинн≥њ мари.
≤. ‘ранко. "ћойсей"